Механізм формування компенсаційних фондів для подолання техногенних катастроф та їх наслідків

Згідно з «Міжнародної конвенції про запобігання великим промисловим аваріям» та «Конвенцією про транскордонний вплив промислових аварій та катастроф» найбільш важливим напрямом зменшення наслідків крупних промислових аварій та катастроф є розроблення та удосконалення методів оцінки рівня безпеки виробництв з метою прогнозування промислового ризику та витрат на попередження та подолання наслідків катастроф природного та техногенного характеру. Разом з тим, на сьогоднішній день відсутні нормативні документи формування механізмів відшкодування техногенних ризиків та фінансування заходів щодо попередження техногенних аварій та катастроф

Удосконалення системи оцінки персоналу на підприємстві

У статті розглянуті теоретичні аспекти організації оцінки персоналу. Визначено місце оцінювання персоналу серед інших функцій управління персоналом. На основі даного аналізу досліджено вплив оцінки персоналу на ефективність діяльності організації. Сформульовано пропозиції щодо підвищення ефективності організації оцінювання персоналу, удосконалення методів та процедур оцінки персоналу підприємства. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27941В статье рассмотрены теоретические аспекты организации оценки персонала. Определено место оценки персонала среди других функций управления персоналом. На основе данного анализа исследовано влияние оценки персонала на эффективность деятельности организации. Сформулированы предложения по повышению эффективности организации оценивания персонала, совершенствованию методов и процедур оценки персонала предприятия. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27941In the article theoretical aspects of the organization of an estimation of the personnel are considered. The place of an estimation of the personnel among other functions of human resource management is defined. On the basis of the given analysis the influence of the estimation of the personnel on efficiency of activity of the organization is investigated. Offers on increase of efficiency of the organization of the estimation of the personnel, perfection of methods and procedures of the estimation of the personnel of the enterprise are formulated. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2794

Еколого-економічна оцінка техногенних катастроф

В дисертації обґрунтовано теоретико-методичні засади оцінювання еколого-економічного збитку від катастроф техногенного характеру з метою визначення розмірів заподіяної шкоди третім особам, а також формування компенсаційних фондів для її погашення. Розглянуто понятійний апарат економіки катастроф. Проведено аналіз методів оцінювання наслідків катастроф техногенного характеру та показано, що розглянуті методи не адаптовані до визначення еколого-економічного збитку саме від антропогенних катастроф, оскільки не враховують каскадних ефектів катастроф, а також імовірності їх виникнення. Розширені складові еколого-економічного збитку від катастроф техногенного характеру. Запропоновано експрес-метод оцінки еколого-економічних збитків від катастроф техногенного характеру та розроблено основні параметри для його використання. Удосконалено організаційно-економічний механізм компенсації збитків антропогенних катастроф на основі оцінювання еколого-економічних збитків від них, який на відміну від існуючих базується на створенні системи компенсаційних фондів на рівні держави, галузі, регіону та потенційно-небезпечних підприємств. Розроблений організаційно-економічний механізм компенсації еколого-економічних збитків від катастроф техногенного характеру третім особам. Доведено, що одним із важливих джерел відшкодування фінансових і матеріальних витрат на ліквідацію наслідків катастроф та відшкодування еколого-економічного збитку можуть стати галузеві компенсаційні фонди. Також викладено науково-методичний підхід, що дозволяє обґрунтувати розмір галузевих компенсаційних фондів для погашення еколого-економічних збитків від катастроф техногенного характеру та визначити оптимальний розподіл внесків у цей фонд небезпечних підприємств – членів фонду.В диссертации обоснованы теоретико-методические основы оценки эколого-экономического ущерба от катастроф техногенного характера с целью определения размеров причиненного ущерба третьим лицам, а также формирования компенсационных фондов для их погашения. В работе дано авторское определение понятия «эколого-экономического ущерба от катастроф техногенного характера», под которым понимаются фактические или возможные затраты на предотвращение и ликвидацию последствий аварий и катастроф техногенного характера, а также потери доходов (прибыли) экономических субъектов, обусловленные нарушением стандартов качества окружающей среды в зоне катастрофы и на прилегающих территориях. С целью углубления и конкретизации данного понятия расширено классификацию эколого-экономического ущерба от катастроф техногенного характера. Причем, в работе выделены классификационные признаки на разных категорийно - понятийных уровнях, в частности: на уровне «катастрофа» выделены следующие классификационные признаки – по реципиентам действия, по источникам проявления; на уровне «эколого-экономический ущерб» – по месту и времени проявления, по объектам действия, факторам действия, по экономическим сферам, в зависимости от решаемых задач; на общем уровне – по территориальному распространению, по возможности предотвращения, по степени внезапности. Проведен анализ методов оценки последствий катастроф техногенного характера, в результате показано, что рассмотренные методы не адаптированы к оценке эколого-экономического ущерба именно от антропогенных катастроф, поскольку не учитывают каскадных эффектов катастроф, а также вероятности их возникновения. При этом обосновывается необходимость учета таких структурных элементов эколого-экономического ущерба как: ущерб от потери здоровья населения; ущерб от разрушения основных и потери оборотных фондов предприятия; ущерб от изъятия или нарушения сельскохозяйственных угодий; ущерб от потери древесины и другой продукции лесного хозяйства; ущерб рыбному хозяйству; ущерб от разрушения объектов жилищно-коммунального хозяйства; ущерб от уничтожения или ухудшения качества рекреационных ресурсов; расходы на ликвидацию возможных последствий катастроф. Предложен экспресс-метод оценки эколого-экономического ущерба от катастроф техногенного характера, который в отличие от существующих, использует удельные ущербы, полученные именно для характеристики катастроф техногенного характера, а также поправочный коэффициент, отражающий уровень отклонения ущербообразующих факторов от их средней величины по экономическим районам Украины, а также рассчитаны основные параметры для его использования. Доказано, что последствия катастроф техногенного характера можно рассматривать как затухающий процесс. Для описания временного изменения эколого-экономического ущерба в этом случае могут быть использованы симметричные и несимметричные спадающие функции Гаусса и Пуассона с длинными хвостами. Подход, учитывающий динамику процесса, позволяет более точно планировать необходимые расходы в специальных фондах предприятий и государства, предназначенных для ликвидации последствий катастроф техногенного характера, а также прогнозировать экономические убытки, связанные с будущими катастрофами различного типа. В работе разработан организационно-экономический механизм компенсации ущербов от антропогенных катастроф на основе оценки эколого-экономического ущерба от них, который в отличие от традиционных, базируется на создании системы компенсационных фондов. Этот механизм включает комплекс организационно-административных и экономических инструментов, сгруппированных по уровням управления: государства, отрасли, региона, опасного предприятия. С целью обеспечения поступлений средств на ликвидацию катастроф техногенного характера обоснована необходимость создания отраслевых компенсационных фондов на случай таких событий. Изложен научно-методический подход, позволяющий обосновать размер отраслевых компенсационных фондов с целью погашения эколого-экономического ущерба от катастроф техногенного характера и определить оптимальное распределение взносов в этот фонд опасных предприятий – членов фонда. В работе обосновано, что размер взноса отдельного предприятия прямо пропорционально зависит от уровня возможного эколого-экономического ущерба, вероятности наступления техногенной катастрофы и финансового состояния предприятия. Практическое значение полученных результатов диссертационной работы состоит в том, что ее теоретические и методические положения приведены к уровню конкретных методик и рекомендаций по оцениванию эколого-экономического ущерба от техногенных катастроф с целью обоснования размеров специальных фондов предприятий и государства, предназначенных для ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций, а также прогнозирования эколого-экономических ущербов от будущих катастроф.The thesis examined the conceptual apparatus economy disasters. The analysis methods for assessing the effects of disasters and man-made disasters shows that the methods are not adapted to the definition of ecological and economic damage from man-made disasters is because they do not take into account the cascading effects of disasters, and the probability of their occurrence. The work expanded components of ecological and economic damage from man-made disasters. A rapid method for assessing the environmental and economic damage from man-made disasters and developed the basic parameters for its use. The work developed organizational and economic mechanism of compensation based on man-made disasters assessment of ecological and economic damage from them. Also, set out the scientific and methodical approach that allows industry to justify the amount of compensation funds to cover environmental and economic damage from man-made disasters and to determine the optimal allocation of contributions to the fund hazardous enterprises - members of the fund

Методичні розробки щодо аналізу еколого-економічних збитків від катастроф техногенного характеру експрес-методом

В Україні оцінка збитку, що завдається промисловим об'єктам і третім особам, проводиться відповідно до «Методики оцінки збитків від наслідків НС техногенного та природного характеру», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 175. Разом з тим застосування методичних рекомендацій пов'язане зі збором і обробкою значного масиву інформації. Враховуючи вищевикладене, виникає потреба в розробці відносно простих, але досить точних методичних підходів до оцінки еколого- економічного збитку від катастроф техногенного характеру, що зменшуючи точність оцінки позволили б оперативно отримувати інформацію про еколого-економічні збитки від катастроф техногенного типу

Аналіз екологічного стану Житомирської області

На порозі ХХІ століття екологічні проблеми набули статусу глобальних. Людство усвідомлює небезпеку скорочення життя на Землі із-за свого впливу на масштаби природокористування, інтенсивність господарювання, забруднення природного середовища. Земля, що живить нас, повітря, яким ми дихаємо, вода, яку п'ємо, щорічно зазнають величезних втрат від необдуманої дії тих, хто ними користується. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2668

Природні ресурси та екологія в регіональному розвитку

Природні умови і ресурси належать до базових чинників, що обумовлюють особливості господарського розвитку територій, характер територіального поділу праці, спеціалізацію регіональних господарських комплексів. Людська цивілізація впродовж усієї своєї історії користувалася природою екстенсивно, постійно підвищуючи навантаження на довкілля. Використання природних ресурсів значною мірою позначилося на якості життя людей, до того ж, економічне зростання, зорієнтоване на кількісні показники, зрештою призвело до колосального забруднення навколишнього середовища. Нині до 10 % втрат валового внутрішнього продукту відбувається внаслідок зменшення продуктивності та передчасної втрати основних фондів, природних і людських ресурсів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1147

Раціональне та ефективне використання природно-ресурсного потенціалу регіону та України

Природні ресурси – це природні компоненти та сили природи, що використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва та предмети споживання для задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства, підвищення якості життя людей

Formation of sectoral compensation funds for overcoming the man-made disasters and their consequences

В статті викладено науково-методичний підхід, що дозволяє обґрунтувати розмір галузевих компенсаційних фондів з метою погашення еколого-економічних збитків від катастроф техногенного характеру та визначити оптимальний розподіл внесків цей фонд небезпечних підприємств – членів фондуВ статье изложены научно-методический подход, позволяющий обосновать размер отраслевых компенсационных фондов с целью погашения эколого-экономический ущерб от катастроф техногенного характера и определить оптимальное распределение взносов этот фонд опасных предприятий - членов фондаIn the article the scientific and methodical approach described that allows to substantiate the size of the compensation funds to repay environmental damage from man-made disasters and to determine the optimal allocation contributions to the fund hazardous enterprises - members of the fund

Estimation of damages at the different stages of man-made disaster

Man-made disaster is the result of problems in man-machine systems. These are caused by unpredictable infringements in work of technologic systems and also in realization of technologies used by human factor, errors, mistakes, checking of staff who works with complex technical equipment. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/799